У важкі для української економіки часи головним лейтмотивом виживання стає скорочення витрат, досягти яких можна за рахунок економії енергоресурсів. Але, щоб зекономити, треба мати гроші на технічне переоснащення та модернізацію виробничих фондів. Коло замикається, бо грошей немає, їх «з’їла» криза.

«Рятівниками» наших економічних бід можуть стати інвестори, задля них Уряд останнім часом іде на безпреценденті поступки. Так, одна із міжнародних фінансових корпорацій отримала офіційне визнання. Минулого тижня український Уряд підписав Рамкову угоду про співпрацю з Північною екологічною фінансовою корпорацією (NEFCO), яка працює в сфері екології та енергоефективності.

Чого варто очікувати від цього партнерства та про непростий шлях до визнання ведемо мову з Віце-президентом (NEFCO) Торбеном Вінделовим.

Історія NEFCO в Україні починається з 2003 року, через рік виникає необхідність офіційного визнання і лише у вересні 2009 довгоочікуване підписання Угоди про співпрацю з українським Урядом. Ваші відчуття…

Їх складно охарактеризувати. У якусь мить ми практично втратили надію на підписання, але ідею не полишили. Тепер маємо результат. В той же час добре розуміємо, що святкувати ще зарано – попереду ратифікація Угоди Верховною Радою. Щиро сподіваюсь, що даний процес буде коротшим за попередній. (Оптимістично, адже за декілька місяців у нас знову вибори – Авт. – см.)

Перш ніж поглибитись в «історію», розкажу про саму природу нашої компанії, щоб ви зрозуміли, ким являємось ми.

Як і більшість міжнародних фінансових організацій NEFCO має свої цілі розвитку. Вона орієнтована на навколишнє середовище, саме цей напрям і є пріоритетним для фінансування. Іншими словами NEFCO – це фінансова організація з екологічним серцем.

Компанія організована 5-ма Північними країнами в 1990 році. Наші перші проекти пов’язані виключно з очисткою води, перш за все стічних вод. Їх основною ціллю було зменшення забруднення Балтійського моря, точніше річок, які впадають у нього. На той час воно виглядало як пані похилого віку, яка вкрай потребує допомоги.

Чому балтійський регіон?

Тому, що NEFCO не може інвестувати у країни організатори корпорації. Це був перший регіон, далі вся Східна Європа.

А Україна?

У 2003 році рада директорів провела зустріч з представниками українського Кабінету Міністрів. Перспективи здались доволі позитивними, але реальність показала інше. Процес виявився затяжним.

Шість років пройшли дарма?

Звичайно ні, весь цей час ми працювали в Україні, але тільки з приватними компаніями. З 2003 року NEFCO інвестувала в українські проекти трохи більше 19 млн. євро при загальній вартості проектного портфелю в 55 млн. євро. Ми фінансували екологічні компоненти проектів, все інше – партнери.

NEFCO часто практикує спільне фінансування проектів. Зазвичай до 1 інвестованого нами євро, додається ще 3-4 євро партнерів. За такої схеми доля компанії в проекті складає 20-30 %.

Чим сьогодні займається NEFCO?

Наразі в роботі 76 проектів, які проходять три основні стадії – подання, розгляд, затвердження. На них уже зарезервовані гроші. Більш того, 19 з них отримали фінансування.

Сьогодні NEFCO працює за багатьма напрямами реалізації проектів, але переважно це проекти в сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики.

Чи є показові приклади реалізованих проектів?

Звичайно. У Рівненській області, наприклад, NEFCO інвестувала у будівництво біодизельнаго мінізаводу. Львівська область – будівництво біогазового заводу, на який ми витратили 2 млн.євро та залучили ще 40 млн євро інвестицій наших партнерів, зокрема, датських фін установ та компаній.

Ці проекти це найкращі показники ефективності наших інвестицій.

На що конкретно спрямовувалось фінансування?

Якщо взяти Рівненську обстасть, то мова йде про закупівлю та встановлення обладнання для виробництва біодизельного пального з рапсу. У Львівській області на одній з великих ферм, яка спеціалізується на вирощувані свиней, нами теж профінансовано встановлення обладнання, починаючи від закачування відходів життєдіяльності ферми у бункери і до системи автоматичної подачі супутніх продуктів виробництва біогазу – добрива на поля. Також ми практикували фінансування переробки відходів деревообробної промисловості у тій же Львівській області.

Які інвестиційні програми пропонує NEFCO Україні?

Ми стоїмо, так би мовити, на трьох ногах. Перша це інвестиційний фонд. Потім револьверний фонд, який орієнтований на енергоефективність, яким переважно і користуємось.

Інвестиційний фонд повинен мати помітний екологічний ефект, але в той же час кошти мають повертатись. Як і будь-який інвестор, ми орієнтуємося на ринкові відсоткові ставки та показники ризику проекту. Зазвичай через 5-7 років виходимо з проекту.

Інвестиційний фонд дає нам можливість вкладати біля 3 млн. євро в один проект.

Позитивною стороною такої схеми інвестування є соціальний ефект. Створюються нові робочі місця, підвищується конкурентоспроможність компаній, ну і звичайно, екологічний ефект.

Другий фонд – револьверний «Чисте Виробництво». Він формується за рахунок грантів країн засновників. Далі гроші використовуються переважно як пільгове кредитування. Можна було б ці гранти витрачати напряму на проекти, але це обмежує можливості реалізації в плані кількості проектів.

Револьверний фонд орієнтується на чисте виробництво, тут практично немає ніяких обмежень за напрямками. Повернення коштів відбувається за рахунок економії енергоресурсів внаслідок технічної модернізації чи впровадження інноваційних технологій. Окупність проектів становить близько 4 років.

Але даний фонд має обмеженість – 350 тис. евро на один проект. Доля NEFCO у проекті складає 90%.

Річний відсоток, за цією програмою, складає 6%.

Третій фонд – енергозбереження, перш за все у соціальній сфері. Річний відсоток 3%, максимальна сума кредиту на один проект 2 млн. гривень. Щоправда NEFCO не така велика компанія, щоб охопити всі садочки, школи і т.д. Але в кожному регіоні України будуть показові пілотні проекти, які доведуть українським банкам перспективність фінансування енергоефективних проектів.

На даному фонді ми не заробляємо грошей, він субсидується країнами-засновниками.

Фінансування проектів в Україні буде пряме чи через комерційні банки?

Це пряме інвестування для соціальних об’єктів під муніципальні гарантії.

За українськими законами, місцева влада не має права працювати з міжнародними фінансовими організаціями, які офіційно не визнані Урядом та ВР.

Саме тому і виникла необхідність підписання Угоди про співпрацю, яка дозволила б працювати без посередників.

Великі фінансові інститути як, наприклад, ЕБРР серед інших своїх інструментів використовують схеми кредитування через українські банки. Нажаль, такий підхід не робить дешевшим кредит для споживача, в той же час це дозволяє отримати набагато більший об’єм фінансування ніж пропонуємо ми.

NEFCO іде напряму до того, хто хоче отримати кредит, і ми видаємо його під пільгові відсотки.

Чи матимуть змогу фізичні особи отримувати кредити?

Ні, ми працюємо виключно з юридичними особами.

Що потрібно аби одержати фінансування NEFCO?

Перш за все нам зателефонувати. Отримати матеріали, де виписані вимоги та підготувати просту заявку, у якій буде вказана не тільки життєдіяльність проекту, а й екологічний ефект. Наш київський офіс буде допомагати у складанні бізнес-плану та підготовці необхідних документів.

Далі проекти проходять експертний моніторинг. Найбільш ефективні подаються на розгляд до головного офісу NEFCO. Якщо проект затверджується ми робимо запит на детальний бізнес-план, який має пройти погодження в інвестиційному комітеті. І лише тоді, коли затверджується розширений бізнес план може бути відкрито фінансування.

Однією з особливостей підготовчої процедури є подання проектної документації англійською мовою.

Загалом процес від подання заявки до отримання коштів займає біля 6 місяців.

Скільки проектів може бути профінансовано за рік?

Не хотілось би бути неточним у цифрах, тому назву орієнтовно. Виходячи із тих фондів, які було названо щорічне фіксування може складати 20-25 млн. євро. Я іще не розповідав про Карбоновий, Кіотський та Посткіотські фонди NEFCO. Якщо використовувати їх інвестиційні можливості сума може бути значно більшою.

Основний же інвестиційний фонд дещо послабила світова економічна криза, деякі проекти призупинені. Фонд чистого виробництва не має проблем, тут головне наскільки швидко ми зможемо відпрацьовувати заявки.

Саме на цих акцентах я б хотів підвести фінальну рису. Нагадаю, що NEFCO створена 5-ма Північними країнами, співпраця з кожною із них проходить у двосторонньому порядку. Все, що робить наша організація це політика кожної із держав засновників. Тому якщо до нас потрапить якийсь проект з унікальними показниками, особливо екологічного спрямування, а фінансування на нього не передбачено, ми можемо звернутись до будь-якої Північної країни з проханням виділення інвестицій.

В тому випадку якщо ми використаємо всі гроші, наприклад, револьверного фонду і при цьому робота буде успішною не є проблемою знову ж таки звернутись до засновників NEFCO за фінансовою допомогою.

Наша роль доволі специфічна. Ми закриваємо певний пробіл у фіксуванні. З однієї сторони можна взяти ЄБРР, який фінансує дуже масштабні проекти, з іншої сторони візьмемо комерційні банки, які фінансують дуже життєдіяльні проекти. NEFCO ж фінансує проекти, які замалі для ЄБРР та занадто ризиковані для комерційних банків.

Раніше я уже казав, що ми практикуємо спільне фінансування, наприклад з Північним інвестиційним банком. У такому випадку NEFCO інвестує у найбільш ризиковану частину проекту – початкову, отримати гроші на іншу частину після проходження цього етапу уже не складно.

Як бачите, можливостей достатньо. Сподіваюсь Україна ними скористається.

Тетяна Коврига